Хто і як отримав землю у центральній прибережній зоні Кропивницького

Про реконструкцію Набережної Кропивницького активно згадують у виборчий період, обіцяють масштабний ремонт, залучення інвесторів, державну допомогу. На картинках агітаційних листівок і постів у Фейсбуці розміщують проєкції майбутньої Набережної з красивими доріжками, вуличним освітленням та іншою інфраструктурою. На проєкт, зрозуміло, треба чимало коштів, тому облаштовувати центральну частину міста вздовж Інгулу міська влада досі не взялася. Але чи тільки гроші є проблемою? У численних коментарях щодо майбутнього ремонту чинні і колишні чиновники зі сфери міської архітектури обмовились, що частина землі на Набережній вже приватизована і це стане, якщо не проблемою, то точно ускладненням при реконструкції.

Кадастрова карта свідчить, що територія вздовж обох боків Інгулу (особливо в центральній частині) наразі поділена на ділянки, котрі перебувають у приватній власності. Хто ці щасливчики і взагалі як так трапилося, що прибережну зону дозволили приватизувати?

Більше відповідей на ці питання вдалося знайти у судових ухвалах. Виявилося, прокуратура намагалась оскаржити виділення ділянок у прибережній захисній смузі річки у власність. Але щось пішло не так.

У 2008 році міська рада прийняла рішення про згоду на розробку проєкту землеустрою щодо відведення ділянок 9 особам під будівництво житла, а за рік його затвердила. Одна така ділянка площею 1 тис. м. кв. оцінювалась тоді у понад 700 тис. грн.
Прокурори наголошували, що передача землі відбулась із порушеннями. Адже в затверджуваному проєкті не було важливих погоджень. Крім того, за даними інституту землеустрою, ділянка знаходиться в 50-ти метровій зоні прибережної захисної смуги річки Інгул.

Справа безуспішно розглядалася в суді першої інстанції. Останню крапку поставив Апеляційний суд, який своїм рішенням відмовив прокуратурі в оскарженні. Парадоксально, але з тим, що землю видали з порушенням, суд погодився. Проте у задоволення позову відмовив через порушення строків давності. Прокуратура звернулася до суду надто пізно.

У травні 2018 року Кіровський райсуд скасував заходи забезпечення впливу у формі заборони власнику ділянки її продавати.
Згідно з Кадастровою картою, власником ділянки з номером 3510100000:29:265:0027 є Юрій Валерійович Муленков. Він же був відповідачем у судовій тяганині.

На одній з платформ оголошень йдеться, що ця і ще дві ділянки нещодавно виставлялись на продаж. Нині оголошення видалене й відображається лише в кеші пошуковика.

Поряд зі згаданою спірною ділянкою також «нарізано» декілька ділянок по 0,1 га.

Ще шмат землі площею майже 2 гектари, які знаходяться через річку навпроти парку Козачий острів, свого часу сформували й виокремили з цільовим призначенням під «будівництво та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування» з видом використання для центру дозвілля молоді.

Ніякого центру окрім бур’янів там немає, а Кадастрова карта відзначає, що право власності на ділянку оформлювалось на ТОВ «Профстанполімер», засновником якого значиться Сергій Миколайович Бондаренко з пропискою у Кам’янці. А в розділі про суб’єкта речового права на землю згадане приватне підприємство «Кіровоградський вибір», засновником якого вказана ТОВ-ка «Град.Строй» з донецькою пропискою.

Більш актуальної інформації про ділянку знайти не вдалося, в Реєстрі нерухомості за вказаним кадастровим номером інформації немає.