Кропивницький фотограф Олексій Каприця

Олексій Каприця – фотограф, його роботи можна побачити на сторінках місцевих медіа. Героями його портретів стають звичайні перехожі. Олексій Каприця розповів, що портретні нариси жителів Кропивницького надихнули його на створення фотопроєкту “Люди мого міста”.

Наразі в колекції фотографа близько 150 портретів перехожих. Каже, найбільше подобається знімати іноземців.

 “Місцеві жителі більш скуті. Досить часто чую від кропивничан: “Ой, я погано виходжу на світлинах, не потрібно мене фотографувати”, в той час, як іноземці з радістю позують тільки-но бачать камеру. Це зароджується під час зйомки між фотографом і людиною”.

Вуличні кадри Олексій називає найбільш чесними, адже в них можна знайти реальну історію. Та секретом успіху гарної світлини фотограф вважає настрій, при чому не тільки його самого.

“Без гарного настрою можна навіть не виходити на вулицю з фотокамерою. У міста також має бути особливий настрій. Це може бути дощова погода, сніг, може бути загальноміське свято, можна просто зустріти людей, що радіють. Можна зустріти людей, які відзначають сумні дати. У мене принцип — радіти з усміхненими і співчувати з сумуючими”.

Добірки зроблених світлин Олексій розміщує на сторінках в соцмережах. Над проєктом “Люди мого міста” Олексій працює з квітня 2021 року. Каже, нещодавно замислився про відкриття авторської виставки.

“Виставка світлин проєкту “Люди мого міста”, ймовірніше, буде проходити у віртуальному форматі – це і час зекономить і людей більше охопить”.

36-річний фотограф розповів, що фотографією почав цікавитися з 12 років.

“Пам’ятаю, як в 12 років приїхав до бабусі в село Миколаївка. В поїздку взяв із собою фотоапарат Zenit. В цьому селі я зробив свої перші фотографії. Батько допоміг проявити світлини. Для мене тоді сам процес виглядав магічним”

Повернувся до плівочної камери Олексій у 2018 році, коли родичі подарували майже новий фотоапарат Zenit. Плівки для нього придбав в інтернеті.

“Так вийшло, що у 2018 році до Кропивницького приїхали майстри з усієї України розписувати Благовіщенський храм і я вирішив закарбувати цю подію на старенький Zenit. Вийшло дуже лампово, як на мене”.

Олексій працює фотокореспондентом п’ять років. Каже, фотографія для нього більше ніж робота.

“Мені пощастило – моє захоплення стало улюбленою роботою, справою життя”.